Словник синонімів Караванського

УМИРАТИ

конати, кінчатися, ПОМИРАТИ, ур. відходити , о. прясти на тонку, лягати в землю , сходити в могилу, іти в сиру землю , лишати світ, розлучатися із світом ; (в ліжку) приймати смерть; (за ким) П. пропадати, умлівати, душі не чути; (зо сміху) падати, лягати; п! УМЕРТИ; п-к -АЮЧИЙ, що вмирає, змушений вмирати, приречений вмерти, майже мрець, (хворий) агонійний, з. присмертний, смертенний, о. в обіймах смерти, на Божій дорозі , на відході у вічність .
Ещё